четвер, 1 лютого 2018 р.

9 клас.Українська мова



Тема. Безсполучникове складне речення. Смислові відношення між частинами безсполучникового складного речення
Опрацюйте теоретичний матеріал!
Безсполучниковим називається речення, в якому складові частини зв’язані в єдине ціле без допомоги сполучників і сполучних слів:  Степ підбігав до кручі і спинився — далі бігти нема куди: внизу, до самого обрію, зеленіло і мінилося море.  У безсполучниковому складному реченні між його частинами ставляться такі розділові знаки: кома, крапка з комою, двокрапка, тире.
Кома ставиться, якщо складові частин безсполучникового речення виражають послідовність чи одночасність подій: Весна ледачого не любить, вона проворного голубить.
Крака з комою ставиться в тому випадку, коли окремі частини безсполучникового речення не мають тісного зв’язку у змісті або якщо в середині частин є свої розділові знаки. Ніч прозора, безшумна, тепла; ніби оксамитом огортає людину м’яке степове повітря.
Двокрапка ставиться, якщо:
- друга частина складного речення розкриває, пояснює або доповнює зміст першої частини (між частинами речення можна поставити слова а саме, що; і побачив; і почув, що). Знаю: з попелу сходять квіти. Вірю: з каменю б’є джерело.
- друга частина містить причину того, про що йдеться в першій частині речення (між ними можна вставити сполучник тому що): Говори, говори, моя мила: твоя мова — співучий струмок.
Тире ставиться між частинами безсполучникового речення, якщо:
- зміст частини складного речення протиставляється або зіставляється, порівнюється (можна підставити а, але, мов...): Мало прожити життя — треба життя зрозуміть
- друга частина речення виражає наслідок, несподіваний результат, висновок з того, про що говорилося в першій частині речення: На годину спізнишся — за рік не доженеш.
- у першій частині вказується на умову, за якої відбувається дія в другій частині: Защебече соловейко в лузі на калині — заспіває козаченько, ходя по долині.
- відбувається швидка зміна подій: Виглянуло сонце — озеро вмить проясніло, радісно посміхнулось до неба.
Смислові відношення між частинами   безсполучникового  складного речення
1. Одночасність дій,
процесів або  станів
Світило  сонце, парувала  земля (Петро Панч)
[    ],  [    ].
одночасність
2. Послідовність дій,
процесів або  станів
Лягло  сонце  за  горою, зірки засіяли (Т. Шевченко)
[    ],  [    ].
послідовність
3. Причинові відношення
Пора до двору: сходять місяць і зоря(Нар. творчість)
[    ]:  [причина].
4. Пояснювальні відношення
Щастя не кінь: прямої дороги не визнає (Нар. творчість)
[    ]:  [пояснення].
5. Умовні відношення
Згаєш хвилину — втратиш  годину (Нар. творчість)
[умова] —  [    ].
6. Часові відношення
Прийшов березень — минули й  турботи (Нар. творчість)
[час] —  [    ].
7. Наслідкові відношення
Весною  сій — восени  збереш (Нар. творчість)
[    ] —  [наслідок].
8. Відношення  зіставлення або протиставлення
Усе минеться — одна праця залишиться(Нар. творчість).
[    ],  [    ].
зіставлення

Вибіркова робота
Виписати спочатку безсполучникові складні речення з двома частинами, потім — безсполучникові складні речення, що складаються з трьох і більше частин. Накреслити схеми речень.
1. Сонце ще не зійшло, над очеретами й водою стояв попелястий туман.
2. Час минав, спливало надвечір’я, небо супилося, затягуючись хмарами.
3. Дедалі меншало туману по річкових видноколах, туман розсіювався й підносився догори, далеч понад ранковим Дніпром глибшала й прозорішала, вода все помітніше міняла відтінки.
4. Розвиднялося, сонце зводилося з-за обрію неймовірно велике, розжарене, з мученицькою усмішкою на виду (З тв. Є. Гуцала).
5. Над Антарктидою формуються потужні повітряні течії, від її берегів починають свій шлях крижані мандрівники — айсберги, надра материка приховують величезні поклади корисних копалин (С. Косар).
6. До землі тулилась осінь, далекі вітри віщували негоду, все принишкло, замовкло (О. Лупій).

Немає коментарів:

Дописати коментар