6 клас. Українська мова

Тема. Відмінки іменників. Кличний відмінок. Особливості написання іменників у кличному відмінку

Пояснення вчителя

В українській мові є сім відмінків.                                                                  Називний відмінок є одночасно і початковою формою іменника. Називається він прямим, усі інші — непрямими. Називний і кличний відмінки вживаються завжди без прийменника, місцевий — завжди з прийменником. Усі інші відмінки можуть вживатися як з прийменниками, так і без них.

1) Називний — хто? що? (друг, книжка);

2) родовий — кого? чого? (друга, книжки);

3) давальний — кому? чому? (другові, книжці);

4) знахідний — кого? що? (друга, книжку);

5) орудний — ким? чим? (другом, книжкою);

6) місцевий — на кому? на чому? (на другові, на книжці);

7) кличний — вживається в ролі звертання (друже, книжко)

Тренувальні  вправи

1. Знайдіть у реченнях іменники у формі кличного відмінка. Яким членом речення вони виступають? Як виділяються звертання на письмі?

Бачу руки твої, моя мамо, твою ласку я чую, рідненька. (М. Сингаївський) О, земле рідна, знаєш ти свій шлях у бурі, у негоді. (М. Рильський) Чуєш, брате мій, товаришу мій, відлітають сірим шнурком журавлі у вирій. (Б. Лепкий)

2. Подані іменники поставте у формі кличного відмінка. Два-три з них уведіть до самостійно складених речень у ролі звертання.

Мама, матуся, мати, батько, татусь, брат, братик, сестра, сестриця, товариш, приятель, читач, слухач, лікар, учитель, громада, товариство, панство, пани.

Домашнє завдання

Скласти 5—6 речень з іменниками у кличному відмінку.