17.04.2020. Тема. Образ майбутнього в літературі. Р.Д.Бредбері. «Усмішка». Тривога за
руйнування духовних цінностей. Динаміка образу Тома.
Рей
Дуглас Бредбері — знаменитий американський письменник-фантаст (1920 р. - 2012 р).
- Перегляньте експрес урок
- Перегляньте експрес урок
- Опрацюйте статтю
підручника с. 209-211.
- Запишіть і запам'ятайте! Робота з літературознавчими
термінами.
Фантастичні твори — літературні
твори, в яких описуються події або явища нереальні, такі, що насправді не
існують.
Шедевр — винятковий
за своїми достоїнствами витвір мистецтва. Цивілізація- рівень розвитку культури.
Варваризм , вандалізм - навмисне і
безглузде знищення культурних та матеріальних цінностей.
Деградація —
занепад, втрата цінностей,
вандалізм, жорстоке безцільне винищення культурних цінностей.
Культура — усі матеріальні й духовні
цінності, створені розумовою та фізичною працею.
Абсурд — безглуздя.
Крах – катастрофа.
Конфлікт- зіткнення , протиборство діючих сил, що визначає рух
сюжету літературного твору.
Репродукція (картини)–
відтворення картини за допомогою фотографії.
Лувр – архітектурний пам’ятник,
музей мистецтва, місто Париж.
Леонардо да Вінчі — геній доби Відродження. Художник, скульптор,
архітектор, співець, музикант, поет, філософ, біолог, анатом, геолог,
математик, фізик, механік-винахідник, астроном — це все про Леонардо да Вінчі.
Йому належать винайдені й складені схеми зброї, машин, гелікоптерів, парашутів,
блочних будинків. Розшифрувати 6 тисяч записів да Вінчі під силу хіба що
секретним службам. Вони зроблені у дзеркальному відображенні і справа наліво.
Їх геній вів для себе. А може, він просто полюбляв таємниці?
Одна з них — перед вами. Це шедевр
живопису, картина Леонардо да Вінчі "Мона Ліза" або
"Джоконда"
(1503 р.).
Після смерті художника вона перейшла до короля Франції Франциско І і зараз зберігається в Луврі.
(1503 р.).
Після смерті художника вона перейшла до короля Франції Франциско І і зараз зберігається в Луврі.
У чому ж таємниця привабливості цієї картини?
Мона Ліза вражає глядача своєю ледь помітною усмішкою, іронічним поглядом, що ніби пронизує вашу душу. Складається враження, що не ми, а нас вивчає.
Прочитайте твір
Р. Бредбері
"Усмішка"
Про новелу "Усмішка"
Із твору Рея Бредбері ми дізнаємося, що йде 2061 рік, а можливо, й ні, бо люди
втратили лік рокам. Мешканці міста в грубому брудному одязі. Навкруги — розбиті
будівлі. "Міста — купи руїн, вгору — вниз, поля ночами світяться,
радіоактивні..." Чому ж так трапилося? Грігсбі, один із
героїв твору, так це пояснює: "Людина ненавидить те, що її занапастило,
що їх життя поламало. Вже так вона влаштована. Нерозумно, можливо, але така
людська природа. «А усе ця зграя ідіотів, яка орудувала світом у минулому».
Отже, людство стало заручником надмірного розвитку науки й техніки, а також
жертвою нерозумної політики можновладців.
Том — сільський хлопчик, який, очевидно, із цікавості прийшов на одне із "свят" — знищення твору мистецтва, який нагадував людям минуле. Він ввічливий, допитливий, з почуттям власної гідності. Хлопчик завмер, побачивши картину. У нього пересохло в роті. Томові здалося, що жінка усміхається саме йому. Він, "відповідаючи на її погляд, відчував, як калатається його серце, а у вухах неначе лунала музика". І він сказав: "Вона гарна". Потім спитав, як її звати, і Грігсбі відповів: "Мона Ліза". Натовп поніс хлопчика до картини, і йому вдалося схопити шматок полотна з цього дивного, чарівного мистецького витвору. Коли вибрався із цієї «свистопляски», то притиснув до серця клаптик картини, боячись, щоб не відібрали й не спаплюжили. Швидко побіг додому, і потім, на самоті, щасливо глянув на те, що йому дісталося — усмішку. Можливо, що саме Том стане тим, про кого говорив один із черги: "Ось побачите: ще з'явиться тямовита людина, яка її (цивілізацію) підлатає. Запам'ятайте мої слова. Людина з душею"
Назва твору співзвучна з його головною думкою: "Краса врятує світ". Хоч письменник і показує страшні картини занепаду людської цивілізації, як і духовного спустошення самої людини, але все ж сподівається на світлий розум і душу людини. Через те Томові дістається шматок полотна з картини "Джоконда" саме з усмішкою. Фінал твору символічний, адже дитина, ранок — це символи майбутнього.
Том — сільський хлопчик, який, очевидно, із цікавості прийшов на одне із "свят" — знищення твору мистецтва, який нагадував людям минуле. Він ввічливий, допитливий, з почуттям власної гідності. Хлопчик завмер, побачивши картину. У нього пересохло в роті. Томові здалося, що жінка усміхається саме йому. Він, "відповідаючи на її погляд, відчував, як калатається його серце, а у вухах неначе лунала музика". І він сказав: "Вона гарна". Потім спитав, як її звати, і Грігсбі відповів: "Мона Ліза". Натовп поніс хлопчика до картини, і йому вдалося схопити шматок полотна з цього дивного, чарівного мистецького витвору. Коли вибрався із цієї «свистопляски», то притиснув до серця клаптик картини, боячись, щоб не відібрали й не спаплюжили. Швидко побіг додому, і потім, на самоті, щасливо глянув на те, що йому дісталося — усмішку. Можливо, що саме Том стане тим, про кого говорив один із черги: "Ось побачите: ще з'явиться тямовита людина, яка її (цивілізацію) підлатає. Запам'ятайте мої слова. Людина з душею"
Назва твору співзвучна з його головною думкою: "Краса врятує світ". Хоч письменник і показує страшні картини занепаду людської цивілізації, як і духовного спустошення самої людини, але все ж сподівається на світлий розум і душу людини. Через те Томові дістається шматок полотна з картини "Джоконда" саме з усмішкою. Фінал твору символічний, адже дитина, ранок — це символи майбутнього.
Складіть паспорт
твору.
Жанр:
Місце та час дії:
Тема:
Ідея:
Головні герої:
Символи:
Виконайте тести для самоперевірки!
Немає коментарів:
Дописати коментар