12.05.2020. - 14.05.2020. Тема. Валентин Чемерис. «Вітька + Галя, або
Повість про перше кохання». Характеристика образів
Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок.
Серед усіх чудес світу
найбільше чудо – це кохання. Якби запитали людину, чи згодна вона прожити
життя, не пізнавши цього почуття, я думаю, бажаючих не було б. І навіть якби
запропонували вибрати щось одне серед таких цінностей, як гроші, влада, слава й
кохання, то переважна більшість вибрала б останнє.
Так що ж таке кохання, щастя,
життя? Над цими питаннями людство міркує стільки, скільки існує.
Складіть
асоціативний кущ «Кохання».
Ø Цитатна характеристика головних героїв твору (записати в зошити).
Вітька Горобець
·
Вітька — високий, худий, з рідким білявим чубчиком —
не міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…
·
Він вродився балакучий, як сорока, може годинами
безугавно тріскотіти.
·
Перше хвилювання потроху зникає. До хлопця знову
повертається здатність мислити, говорити.
·
Вітька все кружляє й кружляє між вербами. На ньому
нові (сині в смужечку) штани й жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки
по-парубочому закачані по лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий
Левонтій!), білявий чубчик непокірно стовбурчиться.
·
Хлопцеві так хочеться утнути щось героїчне, щось таке
лицарське. Безперечно, на очах у дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та
відважний.
·
Ой, який же ти замурзаний! — сплеснула руками. — І
вуха у сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев,
накинувся на вогонь.
Федько Котигорошко
·
Маленький товстий і флегматичний Федько мусив бігати
за ним підтюпцем. Цей дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість
по-вуличному називали Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх
коротеньких ногах. По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в
сільському клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі
педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і ковтав їх
десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще терплячіше читати
семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов мороз по спині. І хоч
часто Федько не розумів прочитаного, але це не відбивало в нього охоти до
читання. Особливо багато читав Котигорошко про кохання і вважав себе в цім ділі
знавцем-теоретиком.
·
Федько знову був Федьком: флегматичним, спокійним,
добродушним і вайлуватим.
·
Що в мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький
тобі Вольф Мессінг!
·
Що він язикатий — знала, але щоб так складно небилиці
плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну й утнув
же Федько!
Галя Козачок
·
Раптом Вітька оторопіло застиг на місці: з бічної
вулички, широко усміхаючись, прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла,
а наче аж пливла, ледь торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо
несучи маленьку голівку з товстою косою.
·
Яка ж вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О
сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів!
·
Ніби сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася
Галя Козачок.
·
Вона підходила до нього, струнка й висока, в
білому-білому платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.
·
Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа
колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо
колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.
Петро Білий
·
Городом йшла Галя, його Галя із сином чаплівського
фінагента Петром Білим! Вона весело сміялася до нього, і Петро теж сміявся.
Отой завжди прилизаний, напахчений одеколоном мамин синок, Петро Білий. Отой
Петро Білий, ябеда і боягуз, хвастун і брехун, якого Вітька терпіти не міг.
·
Боягуз він нікчемний, а не Петро! Хвастун заячий! Та
зроду-віку не повірю, щоб Галя його покохала!
Складіть кроссенс за
повістю «Вітька + Галя, або Повість про перше кохання».
Немає коментарів:
Дописати коментар