Для Потапчук Альони

 14.05 – 21.05. 2020. Тема. Микола Вороний. Мотив необхідності для поета бути “цілим чоловіком” (“Іванові Франкові”). Єдність краси природи і мистецтва (“Блакитна Панна”). (“Інфанта”). ТЛ: символізм.

Творчий доробок

Перша публікація Вороного (вірш «Не журись, дівчи́но») побачила світ 1893 р. Потім з'явилися збірки «Ліричні поезії» (1911), «В сяйві мрій» (1913), в еміграції, у Варшаві, вийшла друком книжка патріотичної лірики «За Україну» (1921), підсумкове, ювілейне видання — «Поезії» (1929).

Письменник обстоював засади символізму в українській літературі. У творчій же практиці поєднував символістську манеру з неоромантичною.

Символізм (від гр.— знак) — літературний напрям, що сфор­мувався у французькій літературі 70-х років XIXст., а пізніше увійшов і в інші європейські літератури. На думку теоретиків і практиків цього напряму (Артюр Рембо, Поль Верлен, Стефан Малларме), художня творчість має передавати за зовнішнім зо­браженням і його приховану внутрішню суть. Літературний твір може передати спілкування людей не стільки через слова, як че­рез діалог їхніх душ.

В українській літературі символізм представляє творчість Миколи Вороного, Олександра Олеся, раннього Павла Тичини. Ці поети наблизили вірші до музики, виявили високу культуру художнього слова, їхні твори особливо збагатили українську інтимно-особистісну лірику, під­несли її на рівень світових зразків.

«Особливості поетичного стилю М. Вороного».

•   Найхарактерніша риса поезій — музикальність.

•   Звернення до різноманітних віршових розмірів.

•   Різноманітна строфічна будова (двовірш, терцети, пяти- і шес-

тирядкова строфи).

•   Багатство, краса, чистота мови.

•   Використання образів-символів.

Вороний став ідеологом модернізації українського письменства. Готуючи 1901 р. альманах «З-над хмар і долин»,він опублікував в авторитетному львівському часописі «Літературно-науковий вісник» відкритого листа до колег із проханням подавати до планованого альманаху свої твори, але з новими підходами.

   Вороний уважав неприйнятними для свого альманаху примітивні побутово-етнографічні та натуралістичні, спрощено тенденційні твори. Він закликав писати інакше, «по-сучасному», оновлювати літературу, виходячи насамперед із суто художніх вимог і завдань.

Робота над змістом поезії «Іванові Франкові»

Виразно  прочитай поезію «Іванові Франкові»

   

•             Тема: Думки й переконання поета з приводу творення справжньої літератури

•             Ідея: Показати, що автор не відмовляється висвітлювати проблеми суспільства, але при цьому хоче «бути цілим чоловіком», тобто у гармонії з собою.Вірш «Іванові Франкові», яка виразно демонструє думки й переконання поета з пригоду творення справжньої літератури.

•             Вірш - послання, яке має конкретного адресата, але, безперечно, може бути адресоване й ширшій аудиторії.

Робота над змістом поезії «Блакитна панна»

Виразно  прочитай поезію «Блакитна панна»

Художня характеристика твору «Блакитна панна»

 Для символістів, як і для представників інших модерністських стилів, форма вірша, художні засоби набували дуже великого значення: важливо не стільки що сказати, а як сказати. Витончену форму та яскраві тропи має вірш Вороного «Блакитна панна» (1912), який відкриває цикл поезій«Гротески», який складається із десяти поезій.

Поезія «Блакитна панна» — взірець пейзажної лірики.

Літературний рід: лірика.

Жанр: вірш.

Вид лірики: пейзажна (весняні настрої).

Тема: оспівування весни, гімн весняній природі, молодості, натхненню.

Провідний мотив: возвеличення краси природи та єдність її з мистецтвом. Блакитна панна – це образ-символ Весни «у серпанках і блаватах», якій уся земля виспівує: «Осанна!» і тривожить душу ліричного героя:

Художні тропи:

«Блакитна панна» рясніє асонансами й алітераціями, як і сама Весна, що приходить до нас із співом птахів і ручаїв.

епітети: весна запашна, прозорих шатах, вродою святою, неземною чистотою, променистою росою;

метафори: сміючись на пелюстках, на квітках;

порівняння: а вона, як мрія сна чарівна;

анафора: має  крилами Весна запашна;

Поряд зі звичними, традиційними у фольклорі та в літературі засобами виразності (весна запашна, чарівна, у прозорих шатах, у серпанках) автор використовує біблійну урочисту лексику («Осанна!»),
метафори («в душі моїй, в сяйві мрій в’ються хмелем арабески»),
мистецькі терміни (арабески, фрески, гротески).
Це надає творові непо­вторне інтелектуально-мистецьке естетичне забарвлення.

Робота над змістом поезії  «Інфанта»

Виразно  прочитай поезію «Інфанта»

Не менш ліричний вірш Вороного«Інфанта», що ввійшов до поетичного циклу «Лілеї й рубін» (1907-1922).

Аналіз вірша

Вірш Вороного «Інфанта»  ввійшов до поетичного циклу «Лілеї й рубін» (1907-1922).

Жанр: інтимна лірика.

 Тема:  роздуми над враженням, яке справила на нього старо­винна картина під такою ж назвою, оспівування жіночої краси, що, виринувши із глибини століть, залишилася вічною й нетлінною.

Основний мотив: захоплення красою жінки.

Худоні засоби

неологізми (промінострунними, мрійнотканному, вогнелунними, яснозоряно),

наповнена новими лексичними значеннями (дзвінкою чорною сильветою),

порівняннями (вуалею стелився),

метафоричними епітетами (попелястий жаль),

які разом витворюють блискучий взірець модерністської поезії.

Римування: чотирядкова строфа з перехресним римуванням,

Рими: чергування дактилічної і чоловічої рим,

Розмір: 4- стопний ямб з пірихиєм.

Образи-символи

Велична голуба барва - символ безмежності простору - домінує в кольровій гамі вірша і увіразнює силует інфанти, здатної своєю появою викликати в серці ліричного героя чуття побожної хвали

  Під текстом Вороний залишив напис: "Накидано 1907р. Викінчено 1922р." Ця авторська заувага пояснює особливість останнього катрена, в стуктурі якого відчувається певний дисонанс: два перші рядки - образ героя, , два наступних - образ Революції, що випливає над ліричним героєм у червоній заграві.

 Революція, червона заграва, меч — повернення до реалій часу, передчуття біди.

   Записати в зошит паспорти творів.

Вивчити вірш «Блакитна панна» напам'ять, уміти аналізувати поезії.

21.05.2020. Тема. Олександр Олесь (О. Кандиба). Життя і творчість. “З журбою радість обнялась...”. “Чари ночі”. “О слово рідне! Орле скутий!..”.  “По дорозі в Казку”. ТЛ: драматичний етюд.

Справжнє ім'я: Олександр Іванович Кандиба.

Народився на хуторі біля містечка Білопілля (нині Сумська область) у родині дрібного службовця, помер у м. Празі, де й похований.

Поет.

Найвідоміші твори: збірка «З журбою радість обнялась», «Княжа Україна», драматичний етюд «По дорозі в Казку».

Романс «Чари ночі» (1907)

Літературний рід: лірика.

Жанр: романс (він став популярною народною піснею).

Вид лірики: інтимна (любовна).

Провідний мотив: захоплення красою життя й красою кохання.

Віршовий розмір: ямб.

Вірш належить до збірки «З журбою радість обнялась». Автор закликає читача улити «струмінь власної душі» у «шумляче море» краси весняної природи, до дна випити чашу щастя від молодості й кохання, тим паче, що щастя — надто швидкоплинне. Продовжуючи народнопісенну традицію, О. Олесь будує вірш на наскрізному паралелізмі «людина — природа»:

Численні персоніфікації (напиклад, у п'ятій строфі) підкреслюють злитість природи й людини в прагненні жити, кохати й бути щасливими. Проступає у вірші і традиційний для поета контраст («Гори! — життя єдина мить, Для смерті ж — вічність..»). Він особливо підсилює, загострює спалах радості, кохання.

Вірш «О слово рідне, орле скутий..» (1909)

Літературний рід: лірика.

Жанр: ліричний вірш.

Вид лірики: патріотична.

Провідні мотиви: любов до рідної мови і заклик до її збереження.

Віршовий розмір: ямб.

Записати в зошит паспорти творів.

За підручником опрацювати с. 294 - 302.

Вивчити напам'ять вірш "О слово рідне!Орле скутий!.."