18.03.2021. Тема. Література рідного краю. А. Дімаров. «Блакитна дитина».
Шановні семикласники! Опрацюйте поданий матеріал.
Анатолій Дімаров народився в місті Миргороді на Полтавщині 1922 року на батьківському хуторі в заможній родині споконвічних хліборобів. Батько Андроник Федорович Гарасюта і мати, яка зростала в сім’ї священика, були добрими, побожними, освіченими; дітей виховували у праці, за законами народної моралі — вчили шанобливо ставитися до старших, до природи, до звичаїв і традицій.
Анатолій був здібним хлопцем, ще в середніх класах виявився його літературний талант. Школу він закінчив якраз перед Другою світовою війною. Пройшов воєнне лихоліття, був поранений. Після демобілізації працював у газеті, вступив до Літературного інституту в Москві й почав публікувати свої твори.
У 1949 році А. Дімарова прийняли до Спілки письменників України, коли вийшла його перша книжка «Гості з Волині». Потім з’явилися книги «Дві Марії», «Волинські легенди», «Син капітана», «Док», «Ідол», «Зінське щеня», «Самосуд» та ін. Багато творів Анатолій Андрійович написав і для дітей: «Для чого людині серце», «Про хлопчика, який не хотів їсти», автобіографічні повісті «Через місточок», «Блакитна дитина», «На коні й під конем». Його перу належать також пригодницько-фантастичні повісті «Друга планета» і «Три грані часу». Письменник удостоєний Державної премії імені Тараса Шевченка.
А. Дімаров — людина різнобічних захоплень. Він — завзятий мандрівник, побував на всіх найбільших гірських масивах світу, має величезну колекцію рідкісних мінералів.
Анатолій Андрійович — вроджений оповідач, уміє коротко і яскраво, з тонким гумором відтворити різноманітні життєві явища. Дуже цікаві його твори для дітей і про дітей, незважаючи на те, що для дітей писати важче. Сам письменник, розкриваючи секрети власної творчості, говорить: «…З дітьми я завжди намагаюся розмовляти на одному з ними рівні, мовби веду бесіду зі своїми ровесниками й соратниками… »
«Блакитна дитина» сюжет
А.Дімаров написав у «Блакитній дитині» про своє дитинство. Розповідь була дуже щира, смішна й спонукаюча до осмислення життя. Блактна дитина — «янгол «, якого приводять у приклад сину автора. Але той був звичайним хлопцем, в якого була велика кількість пригод. Інколи вони були смішними, а інколи закінчувалися болісно й повчально.
Бажаючи сподобатися дівчинці, Толя поліз у чужий садок, який охороняв страшний собака. Був спійманий, зраджений друзями й осоромлений. За останнє й помстився.
Автор розповідає, як вони сміялися постійно з вчитиля, що заікався. Як бажали отримати хоч трохи уваги від улюбленної вчительки. А потім допомогли їй одружитися з іншим вчителем, закидавши яйцями її коханого-тракториста. А бажаючи виділитися і взявши жабку до рота, випадково проковтнув бідненьку, а потім ще довго прислухався до неї у своєму животі.
Багато пригод, велика вдячність матері , вчителям — ось про що цей незабутній твір.
Прочитайте повість (скорочено) або прослухайте аудіозапис за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=SfYhWzvERc8
Композиція. Повість «Блакитна дитина» складається з 3 розділів.
ЧАСТИНА ПЕРША. ЧЕРЕЗ МІСТОЧОК.
ЧАСТИНА ДРУГА. БЛАКИТНА ДИТИНА
ЧАСТИНА ТРЕТЯ. НА КОНІ Й ПІД КОНЕМ.
Аналіз повісті «Блакитна дитина» А. Дімарова.
1. Тема повісті – зображення вчинків,
поведінки та способу життя п’ятикласника Толика, його багатого внутрішнього
світу, бажання самоствердитися, обираючи при цьому не надто ефективні методи
реалізації задуманого.
2. Ідея повісті – утвердження думки автора про те, що кожна дитина
– оригінальний незбагненний світ зі своїми думками, переживаннями, світосприйняттям;
засудження негативних вчинків, які принижують гідність людини.
Основна думка «Блакитна дитина» — Тонке відчуття краси і природи,
її благотворного впливу на людину, вміння цінувати дружбу.
Головні герої «Блакитна дитина»: Мати, Толя, Ванька, Директор школи, Федько, Домна Данилівна, Вчитель фізики Юрій Сергійович, Василь Гаврильченко, Анжеліка Михайлівна, Кім, Марія Федорівна, Михайло Семенович.
Жанр: автобіографічна повість «Блакитна дитина» — це чесна, відверта, щира, весела розповідь дорослого письменника про реальне власне дитинство з його позитивом і негативом. Звісно, в повісті гармонійно поєдналися серйозне та іронічне.
Усно дайте відповіді на питання:
1. Яку оцінку отримав син Анатолія Андрійовича?
2. Чим провчив дядько Матвій Толю, коли той крав яблука
3. Чим лякали хлопці дівчат?
4. Як прозвали першокласників інші діти?
5. Який подарунок мами розбив Сергійко?
6. В яку гру 5б грав з 6а?
7. Як Варвара Іванівна змушена була назвати дітей?
8. Що показували міські актори за п’єсою І. Франка «Украдене щастя»?
9. На яке свято Толя одягнув новий костюм?
Складіть асоціативний кущ до слова «дитинство».
Немає коментарів:
Дописати коментар