02.05.2022. Тема. Сполучник як службова частина мови. Види сполучників за будовою, походженням
Сполучник- це службова частина мови, яка вживається для поєднання членів речення, частин складного речення і окремих речень у тексті (І у місті, і у селі- всюди він був один. Коли летиш у небі, то все, що знаходиться на землі, здається дуже маленьким).
Членом речення не буває !!!
За будовою сполучники поділяються на прості, складні і складені:
Сполучники |
приклади |
прості |
і (й), а, але, та, бо, як, що. |
складні |
ніби, якже, неначе, , якби, якщо, проте |
складені |
через те що, тому що, для того щоб |
Прості сполучники- і (й), а, але, та, бо, як, що.
Складні сполучники здатні розкладатися на частини (ні-бито, що-б, мов-бито, не-наче).
Складені сполучники створюються з двох або кількох слів (так що, незважаючи на те що).
1. Випишіть сполучники в три колонки, розділивши їх за будовою на прості, складні і складені.
Та, унаслідок того що, щоб, проте, коли, хоч, а, у міру того як, чи, ніби, немовби, аніж, завдяки тому що, як тільки, і, й, або, тимчасом як, якщо, тому що, для того щоб.
2. Замінити слова і словосполучення синонімічними фразеологізмами із довідки.
Завжди, як-небудь, назавжди, віддано, несподівано, неуважно слухати, усе без винятку, скрізь, дуже бідний, слабохарактерний, виражати гнів.
Довідка: вірою і правдою; метати громи і блискавки; і вдень і вночі; то сим, то тим боком; ні риба ні м’ясо; ні думано ні гадано; уздовж і впоперек; в одне вухо впускати, а вдруге випускати; віднині й довіку; від і до; і босий і голий.
Зразок. Завжди - віднині й довіку;
Немає коментарів:
Дописати коментар