02.11.2022. Антоніна Миколаївна запрошує вас на урок української літератури ( Zoom)
Час: 02 листопада 2022 09:45 АM Київ
https://us05web.zoom.us/j/7224146682
Ідентифікатор конференції: 722 414 6682
Код доступу: 1409
Тема. Історико-мемуарна проза. Загальні відомості про козацькі літописи (Самовидця, Граб’янки, Величка). «Історія русів». Вертеп як вид лялькового театрального дійства (оглядово).
Шановні дев’ятикласники !
Опрацюйте матеріал до уроку, складіть опорний план.
✵ «Літопис Самовидця» — український козацький літопис кінця XVII — початку XVIII ст. Складається з вступу і двох частин. У вступі описується стан України напередодні Національно-визвольної війни під проводом Б. Хмельницького 1648 — 1654 pp. У першій частині автор описує воєнно-політичні події Національно-визвольної війни і періоду Руїни до 1676 р. У другій частині твору висвітлюються події 70 — 90-х pp. XVII ст., опис яких доведений до 1702 р. Твір написаний церковнослов'янською літературною мовою з елементами народної мови. Місце написання й автор літопису невідомі. Оригінал «Літопису Самовидця» не зберігся. Описує Чорну раду під Ніжином та два ворожі табори — Сомка і Брюховецького.
«Літопис Самійла Величка» охоплює події 1648 — 1700 pp. Оповідач літописних подій на початку твору повідомляє, що служив у Василя Кочубея, який був у гетьмана Івана Мазепи генеральним писарем.
З літопису видно, що Величко був надзвичайно освіченою людиною. Можливо, він навчався в Київській академії.».
«Літопис», лишаючись твором історичним, є водночас і твором художнім. У канву тексту автор вплітає уривки з художніх творів українських авторів, оповідь щедро пересипана народними прислів'ями, легендами, переказами. У численних відступах автор висловлює своє ставлення до подій і людей, він справжній патріот — «істинний Малої Росії син і слуга».
«Літопис Самійла Величка» — налічує чотири томи, перший вийшов у світ 1848 року.
Оздобою літопису є оповідь про кошового отамана Івана Сірка.
«Літопис Григорія Грабянки» описує історію козацтва з часу його виникнення до 1709 року. Його автор — гадяцький сотник Григорій Грабянка — вибудовує оповідь у формі окремих тематичних розділів — «Сказаній» : «Сказаніє чего ради возстал Хмельницький на поляков», «Сказаніє о первой брані козацкой на Жолтой Воді з ляхами», «Сказаніє о Збаразькой і Зборовськой побіді над ляхами 1649 року», «Сказаніє о войні Берес- тецькой» тощо. Докладно пише Грабянка про мотиви, якими керувався Хмельницький, ідучи до Переяславської ради.
Смерть гетьмана в описі Грабянки — велике горе для всього українського краю. Переказуючи події, що відбулися в Україні після смерті Б. Хмельницького, автор з докором мовить про гетьманські міжусобиці, про запустіння краю.
Немає коментарів:
Дописати коментар