9 клас. Українська література

 01.04.2022. Тема. «Вічна» тема матері й сина. («Катерина»)

Шановні дев'ятикласники!

Перегляньте відео за посиланням!

https://www.youtube.com/watch?v=k6NHpwFfMbw

Уважно прочитайте поему «Катерина».

Опрацюйте теоретичний матеріал.

Тема трагічної жіночої долі намітилась уже в ранній творчості молодого Тараса Шевченка, і зрештою вона посіла одне з найважливіших місць у його «Кобзарі». Звичайно, що проросла ця болюча тема з трагічних обставин особистого життя поета. Перед його очима повсякчас поставала злощасна доля матері-кріпачки, що «…молодою у могилу нужда та праця положили», раннє сирітство, нужденні поневіряння самого Тараса, безталанне наймитування рідних сестер, що «…в наймах виросли чужих, у наймах коси посивіли».

Жіноча недоля для Т. Шевченка — це передусім соціальна трагедія, всенародне лихо, породжене кріпацькою сваволею. Образ нещасної, закріпаченої жінки поет носив, «наче цвяшок у серце вбитий». Цей зойк душі, крик зраненого серця вилився пекучим гнівом до панів-лиходіїв, які топтали жіночу гідність, плюндрували жіночу красу, розпинали материнську радість.

Насичений глибоким соціальним змістом, сповнений живої плоті і крові образ жінки в реалістичній поемі Т. Шевченка «Катерина» переростає в образ знедоленої, вкритої безчестям матері-покритки.

У поемі змальовано трагедію селянської дівчини, обдуреної і скривдженої офіцером царської армії. Він сильний, бо йому все дозволено. Катерина його щиро полюбила, а він її підступно зрадив. Вона довірила йому свої дівочі почуття, а він над нею насміявся. Вона горнулася до нього, мов квітка до сонця, а він від неї відцурався. Вона народила йому сина, а він його зрікся. Отже, зійшлися дві моралі — простонародна і панська. Зустрілися любов і лукавство, вірність і зрада, щирість і підступність, правда і кривда, добро і зло. Торжествує лицемірство, панська мораль, бо вона в суспільстві всесильна.

Поета глибоко хвилює доля нещасної Катерини. Він гаряче співчуває їй, мучиться її муками, боліє її болями. Шевченко не раз назве Катерину своєю. Вона — не тільки витвір його поетичної музи, а й рідна йому душа. Пригляньмося ближче до Шевченкової героїні.

Не слухала Катерина

Ні батька, ні неньки,

Полюбила москалика,

Як знало серденько.

А воно вміло любити. Адже коли йдеться про любов, про вибір судженого, проста селянська дівчина не могла бути нещирою.

Катерина — людина кришталево чистої, безкорисної душі. Тільки одному вона довірила свої почуття. Але Катерина глибоко помилилася, полюбивши того, хто був не вартий великої любові. Зовнішню привабливість героїні автор передає через портретні деталі, що мають виразно народний колорит: «чорні брови», «карі очі», «біле личко». Але найбільша її краса — це краса вірного кохання, яке не тьмяніє навіть у розлуці і «за милого, як співати, мило й потужити».

Дівчина занапастила свою долю, знеславила себе і батьків, а тепер свій «гріх» мусить спокутувати.

Від вишневого саду шляхами горя і поневірянь, крізь снігову хуртовину — аж до Ополонки, — таку долину печалі пройшла Шевченкова страдниця — жертва панської розпусти.

Написана в ранній період творчості поема «Катерина» стала своєрідним прологом до Шевченкової «материнської» теми. Ще будуть знеславлені дівчата з байстрятами попід тином; кріпачка-невільниця, що «на панщині пшеницю жне», а її опухла дитина приречена на голодну смерть.

Складіть сюжетний ланцюжок  поеми «Катерина» (8 -10 пунктів).