8 клас. Зарубіжна література

08.04.2022.  Антоніна Миколаївна запрошує вас на урок зарубіжної   літератури ( Zoom)

Час: 08 квітня 2022 12:30 АM Київ

Приєднатися до конференції

https://us05web.zoom.us/j/7224146682

Ідентифікатор конференції: 722 414 6682

Код доступу: 1409 

 Тема.  «Міщанин-шляхтич». Тематика і проблематика твору, його загальнолюдське значення. Основні образи комедії

 Шановні восьмикласники!

Опрацюйте теоретичний матеріал.

Запишіть  паспорт твору  «Міщанин-шляхтич».

Автор – Жан Батист Мольєр

Рік написання – 1670 (Твір написаний на замовлення короля Людовика, який хотів висміяти турецькі звичаї. Це бажання було пов’язано з невдалим і вкрай принизливим прийомом посланників-самозванців турецького султана).

Літературний напрям – класицизм

Жанр – соціально-побутова комедія, з елементоми любовної та соціально-психологічної комедії

Тема – прагнення багатого буржуа Журдена потрапити до вищого товариства

Основні ідеї – викриття соціальних і людських вад

Головні герої – Пан Журден, пані Журден, Люсіль, Клеонт, Дорант, Дорімена, Ковєль, Ніколь.

Всі події відбуваються протягом одного дня в будинку пана Журдена в Парижі.

“Міщанин-шляхтич”. Основний конфлікт твору – конфлікт між пристрастю та розумом.

Художні особливості п’єси

різні види комічного: гумор, іронія, сатира, сарказм, буфонада, фарс.

Комедія писалася в рамках класицизму, в ній збережена обов’язкова для класичної  п’єси триєдність: єдність місця (будинок пана Журдена), часу (дія укладається о 24 годині) і дії (вся п’єса побудована довкола однієї головної ідеї). У кожному з основних персонажів підкреслена одна провідна межа в сатиричному перебільшенні.

Тема “Міщанин-шляхтич” — схибленість пана Журдена на шляхетності; критика аристократії і викриття рабського плазування буржуазії перед панівним класом.

Сюжет “Міщанин-шляхтич” 

Пан Журден, буржуа середнього віку, батько якого розбагатів, торгуючи тканинами, має марнославне бажання стати аристократом. Він замовляє собі новий барвистий аристократичний одяг, демонструючи відсутність смаку, починає брати уроки із шляхетних мистецтв: фехтування, танцю, музики й філософії, роблячи дурня з себе, зі своїх учителів, і з шляхетних мистецтв. Його заохочує розорений аристократ Дорант. Він зневажає Журдена, проте потакає його ілюзіям, намагаючись вициганити в нього гроші для сплати своїх боргів.

Журден мріє одружити свою доньку Люсіль з аристократом, але сама Люсіль закохана в міщанина Клеонта. Слуга Журдена Ков’єль з допомогою пані Журден, розсудливою жінкою, організовує інсценізацію — видає переодягненого Клеонта за турецького принца. Журден хапається за можливість поріднитися із закордоним монархом, його переконують, що як батько нареченої, він теж буде висвячений у дворянство. П’єса завершується церемонією цього гротескного посвячення, балетною сценою, відомою як «турецька церемонія».

Головна проблема, на якій побудований сюжет «Міщанина у дворянстві», відображає певний історичний етап розвитку буржуазії у Франції. Новоспечені буржуа, які накопичили чимало грошей, зароблених різними шляхами, почувалися дворянам. Саме тому вони намагалися наслідувати дворянським манерам, стилю поведінки, одязі, способу життя.

Композиція

Комедія складається з V актів.

Експозиція (дія 1): знайомство з паном Журденом, який наймає вчителів, щоб навчитися аристократичних манер

Зав’‎язка (дія 2): Журден хоче укласти шлюб з маркізою Доріменою, щоб отримати дворянський сан (Журден на цей час одружений і має доньку на виданні). Сварка вчилів через першість в освіті. Кравець одягає Журдена в  кумедний костюм, переконуючи, що це «останній писк моди» серед аристократів. Журден щедро всіх винагороджує.

Розвиток дії (дія 3):  Дорант обманює Журдена, витрачає його гроші на дорогі подарунки маркізі від свого імені, бо і сам хоче з нею одружитися. Дружина Журдена хоче видати заміж за Клеонта свою дочку Люсіль, у чому їй допомагає служниця Ніколь, закохана в слугу Клеонта Ков’‎єля. Журден проти шлюбу, бо Клеонт – міщанин, а не аристократ.

Кульмінація (Дія 4) – Журден залицяється до Дорімени, але його дружина виганяє гостей. З’‎являється переодягнений Ков’‎єль і каже Журдену, його доньці має зробити пропозицію син турецького султана, а майбутнього тестя він посвятить у сан «мамамуші». Журден  щасливий – він нарешті стане дворянином. Відбувається комічна церемонія, яку проводять «турки», найняті Клеонтом, і він сам, вдаючи сина турецького султана.

Розв’‎язка (Дія 5): Журден дає згоду на шлюб Люсіль з Клеонтом, вважаючи, що видає її заміж за сина турецького султана. Ніколь щаслива з Ков’‎єлем, а Дорант одружується з Доріменою, переконавши Журдена, що це таємний хід, що відверне увагу пані Журден від почуттів її чоловіка до маркізи. Всі щасливі – переміг розум над дурістю. Комедія закінчується балетом.