29.04.2022. Антоніна Миколаївна запрошує вас на урок української літератури ( Zoom)
Час: 29 квітня 2022 08:00
АM Київ
https://us05web.zoom.us/j/7224146682
Ідентифікатор
конференції: 722 414 6682
Код
доступу: 1409
Тема. Загальнолюдські риси ініціативності, працьовитості, лицарства, благородства, вірності почуттю та обов’язку
Шановні дев'ятикласники!
Опрацюйте теоретичний матеріал-нагадування.
Сюжет роману "Чорна рада" базовано на суперечностях між простими козаками й старшиною, між
міщанами та шляхтичами, між городовими козаками та запорожцями. Роман
починається з того, як козак Шрам зі своїм сином Петром вирушають у дорогу з
Правобережної України до Лівобережної до Якима Сомка. Дорогою
їм трапляються пригоди, вони зустрічають різних за соціальним статусом і
політичними поглядами людей. Врешті Шрам і Петро потрапляють на Чорну раду, де
підступність демагога Івана Брюховецького бере
гору.
У розв'язці роману
Шрам рятує рідну Паволоч від Павла Тетері ціною
власної голови.
Головні персонажі
Персонажами роману є
як історичні особи (Яким Сомко, Іван Брюховецький,
паволоцький полковник Іван Попович (у романі — Іван Шрам); Василь Золотаренко, Михайло
Вуяхевич, Матвій Гвинтовка,
князь Данило Великогагін (у романі — Гагін); так і вигадані герої —
Петро Шраменко, козак Михайло Черевань, його дружина Мелашка і дочка Леся,
курінний отаман Кирило Тур, його побратим Богдан Чорногор, «січовий дід» Пугач,
кобзар Божий Чоловік, козак Василь Невольник, міщанин Тарас Сурмач, дружина
Гвинтовки Княгиня, а також інші козаки, міщани, селяни. Не виступають дійовими
особами, але згадуються героями роману такі історичні особи, як гетьмани Богдан Хмельницький, Павло Тетеря, Юрась Хмельницький, Іван Виговський,
єпископ Мефодій,
московський князь
Ромодановський.
Головний герой —
паволоцький полковник і піп Іван Шрам поклав собі за завдання об'єднати Україну
і розбити гетьмана Павла Тетерю. Після невдалої для себе і однодумців чорної
ради він, щоб не допустити знищення міста Паволочі, здався Тетері і одразу ж
був страчений.
Ідеалізований гетьман
Яким Сомко, осмислюючи гіркий досвід Речі Посполитої,
усвідомлює, що найбільшу загрозу безпеці національної феодальної держави
становить загострення станових суперечностей. На його думку, щоб уникнути
соціального і національного катаклізму, треба
кожній верстві дати певні привілеї: «нехай у мене всяке, нехай і міщанин, і
посполитий, і козак стоїть за своє право; тоді буде на Вкраїні і правда, і
сила».
Авторську позицію,
поряд із образами Сомка і Шрама, виражає також кобзар Божий Чоловік.
Державницькій ідеї козацької старшини він протиставляє християнську мораль і
праведне життя. Суєту земного буття, примарність політичних діянь, трагічний
розрив між ідеальним і реальним втілює також романтизований образ Кирила Тура і
його життя душі як останнього притулку небуденної особистості в гріховному,
невлаштованому світі.
Іван Брюховецький — («ниций Іванець») — який був колись чурою Б. Хмельницького, завоював довіру низових козаків і через підкупи єпископа Мефодія та царського посланця князя Гагіна добився-таки гетьманства на чорній раді. Куліш майстерно показує цей шлях сходження Брюховецького, який спершу (до свого гетьманства) виконував будь-яку волю запорожців в особі їхніх старійшин — «січових дідів», а по чорній раді вигнав отих самих дідів назад на Січ. Основним своїм принципом Брюховецький проголосив «ідею загальної рівності»: «Нема вже й тепер ні в міщанина, ні в мужика, се моє, а се твоє: все стало обще». Після чорної ради стратив Я. Сомка й В. Золотаренка, а пізніше підписав Московські статті, що дуже обмежили самоврядування Гетьманщини. П. Куліш представив у своєму романі переконливі образи практично всіх верств українського народу початкового періоду Руїни, дав яскраві художні характеристики низовому козацтву, міщанам, городовим козакам, старшині й соціальним низам, селянам; намагався проникнути у психологію кожного соціального стану.
Значення в українській
літературі
«Чорна рада» — перший в українській літературі історичний роман. Відразу ж після виходу в світ він здобув широке визнання. «Чорну раду» високо поціновували Т. Шевченко, М. Костомаров, М. Максимович. І.Франко назвав її «найкращим твором історичної прози в українській літературі». Український літературознавець Богдан Лепкий вбачав його найбільшу вартість у тому «смутку-тузі за кращими часами, в тій охоті вискочити з ярма, в тім пориві до героїчних учинків, які будяться в українського читача під впливом "Чорної ради"…»
Виконайте завдання. Відповіді надішліть на електронну адресу (antoninalasenko32@gmail.com) до 03.05.202.
1. Впізнай героя за цитатою:
Персонажі роману П. Куліша «Чорна рада».
- «Як треба рятувати Україну, байдуже мені і літа, і рани» - ...
- «Моя хата скраю, я нічого не знаю» - ...
- «На Запоріжжі воля ніколи не вмирала, давні звичаї ніколи не забувались» - ...
- « Молода, батьку, знайшлась би й друга, Кирила Тура другого не буде» - ...
- « Коли таке лихо сталося через мою Лесю… Везіть пана Петра до нас у Хмарище. Не будемо ночей досипати, а вже його на ноги поставимо» - ...
- «Будь мені за рідну сестру. Не судив нам бог жить із тобою….я довіку не перестану тебе любити, як свою душу» - ...
2. Виконайте вправи за посиланням
https://learningapps.org/5087188
https://learningapps.org/watch?v=pfbfehqwj17
- Усно схарактеризуйте основні сюжетні лінії роману П. Куліша «Чорна
рада».
- Із якою метою автор у творі використовує такий композиційний
прийом, як подорож героїв?
- Що символізує повернення Лесі й Петра Шраменка до хутора та їхнє
щасливе, спокійне родинне життя?
- Як змальовано козацтво у творах Т. Шевченка й П. Куліша?
Немає коментарів:
Дописати коментар