13.05.2022. Антоніна Миколаївна запрошує вас на урок української літератури ( Zoom)
Час: 13 травня 2022 09:00
АM Київ
https://us05web.zoom.us/j/7224146682
Ідентифікатор
конференції: 722 414 6682
Код
доступу: 1409
Тема. Характеристика образів
Вітька Горобця, Федька Котигорошка, Галі Козачок
Ознайомтеся з цитатними характеристиками героїв.
Запишіть їх у зошити (3-4).
Вітька Горобець
- Вітька
— високий, худий, з рідким білявим чубчиком — не
міг і хвилини спокійно всидіти на місці. Запальний і рвучкий…
- Він вродився
балакучий, як сорока, може годинами безугавно тріскотіти.
- Перше хвилювання потроху
зникає. До хлопця знову повертається здатність мислити, говорити.
- Вітька все кружляє й
кружляє між вербами. На ньому нові (сині в смужечку) штани й
жовті рипучі черевики. Рукава білої сорочки по-парубочому закачані по
лікті. На голові — бокс (таки домучив клятий Левонтій!), білявий чубчик
непокірно стовбурчиться.
- Хлопцеві так хочеться утнути
щось героїчне, щось таке лицарське. Безперечно, на очах у
дівчини. Щоб побачила, який він сміливий та відважний.
- — Ой, який же ти
замурзаний! — сплеснула руками. — І вуха у
сажі, герою ти мій сміливий, орлику відважний! Ти, мов той лев,
накинувся на вогонь.
Федько Котигорошко
- Маленький
товстий і флегматичний Федько мусив бігати за ним підтюпцем. Цей
дванадцятилітній опецьок (якого за смаглявість по-вуличному називали
Жучком), здавалося, не ходив, а котився на своїх коротеньких ногах.
По-третє, старша Федькова сестра працювала бібліотекаркою в сільському
клубі, і Федько змалку мав доступ до тих книжок, яких дітям суворі
педагоги не рекомендували давати. Федько вибирав книги на свій смак і
ковтав їх десятками. Міг терпляче лежати на одному боці цілий день і ще
терплячіше читати семисотсторінковий роман, від обсягу якого у Вітьки йшов
мороз по спині. І хоч часто Федько не розумів прочитаного, але це не
відбивало в нього охоти до читання. Особливо багато читав Котигорошко про
кохання і вважав себе в цім ділі знавцем-теоретиком.
- Федько
знову був Федьком: флегматичним, спокійним, добродушним і вайлуватим.
- Що в
мене на думці, те в тебе на язиці. Чистісінький тобі Вольф
Мессінг!
- Що він
язикатий — знала, але щоб так складно небилиці
плести… А щоки горять… Ах, які капосні щоки, так і горять, горять… Ну
й утнув же Федько!
Галя Козачок
- Раптом Вітька
оторопіло застиг на місці: з бічної вулички, широко усміхаючись,
прямо на них ішла Галя Козачок. Ні, вона не йшла, а наче аж пливла, ледь
торкаючись землі стрункими ногами в білих черевичках та гордо несучи
маленьку голівку з товстою косою.
- Яка ж
вона гарна!.. Куди він раніше дивився, куди?.. О
сліпець!.. О великий сліпець!.. І добре, що хоч вчасно прозрів!
- Ніби
сонце вкотилося до сарая. На порозі з'явилася Галя Козачок.
- Вона підходила
до нього, струнка й висока, в білому-білому
платті, зашаріла від швидкої ходи, а очі сяяли ніяково й радо.
- Щоправда, Галя — дівчина не з лякливих. Сам Причепа колись потиснув їй руку і подякував за відвагу. Він тоді їхав велосипедом мимо колгоспної ферми, звідти вискочив бугай Кордебалет.
Немає коментарів:
Дописати коментар