19.10.2022. Антоніна Миколаївна запрошує вас на урок зарубіжної літератури ( Zoom)
Час: 19 жовтня 2022 12:15
АM Київ
https://us05web.zoom.us/j/7224146682
Ідентифікатор
конференції: 722 414 6682
Код
доступу: 1409
Тема. Альбер Камю
(1913 – 1960). «Чума».
Віхи життя й
особливості світогляду А. Камю. Роман «Чума»: проблематика, сюжет і композиція
Альбер Камю
Хронологічна таблиця*
7 листопада 1913 – народився у франкоалжирскій родині в Алжирі, на фермі «Сан-Поль» біля містечка Мондові (Алжир). Батько загинув під час Першої світової війни
1918 -1923 навчався в початковій школі, яку Альбер закінчив з відзнакою
1924 – отримав стипендію в Алжирському ліцеї.
1930 – залишає навчання через туберкульоз. Лікування в санаторії
1932-1937 Навчання в Алжирському університеті, вивчає філософію
1934 – зареєстровано шлюб з Сімоною Діє, але в 1939 вони розлучилися.
1935 – За порадою Греньє вступає в алжирську секцію французької комуністичної партії.
1936-1937 – знайомство з ідеями “непотрібного служіння” Монтерлана і “абсурдності життя” Мальро. Поїздки по Франції, Центральній Європі та Італії.
1936 – Очолює Театр Праці. Грає Івана Карамазова у п’єсі “Брати Карамазови”.
1937 – закінчує університет. Очолює столичний Будинок Культури. Виходить з компартії. Збірник есе “Слід і лице”.
1936-1938 – працює над першим романом “Щаслива смерть”, але не публікує його. Він вийшов у світ в 1971 році, вже після смерті Камю, завдяки вдові Камю Франсін.
1937-1938 – написані есе, що склали “Шлюбний бенкет”.
1938 – був редактором журналу «Узбережжя», потім ліворадикальних опозиційних газет «Альже репюблікен» і «Суар репюблікен»
1939 – п’єса “Калігула”. Видано книгу «Одруження»
1940 – Камю стає в Алжирі персоною нон-грата. Переїжджає в Париж, працює технічним редактором газети “Парі-суар” в Парижі. Закінчено роман “Сторонній”. dovidka.biz.ua Одружується на Франсін Фор. Звільнено з редакції “Парі-суар”.
1941 – викладає французьку мову в приватній школі в Орані. Закінчено “Міф про Сізіфа”. Включається до лав Опору. Працює в підпільній організації «Комба». Робота над романом “Чума”.
1942 – виходить у світ “Сторонній”.
1943 – виходить у світ “Міф про Сізіфа”. Закінчена п’єса “Непорозуміння”. Влаштувався на роботу у видавництво “Галлімар”.
1944 – Керує газетою “Комба”. Написаний роман «Чума». У сім’ї Камю народилися двійнята Жан і Катрін.
1945 – виходять у світ “Листи до німецького друга”,
1947 – відхід з “Комба”. Виходить у світ “Чума”.
1948 – п’єса “Стан облоги”.
1949 – п’єса “Праведники”.
1951 – вихід у світ «Бунтівна людина»
1954 – книга ліричних есе “Літо”.
1956 – повість “Падіння”.
1957 – збірка оповідань “Вигнання і царство”. Нобелівська премія з літератури – “за важливість літературних творів, що ставлять перед людьми з проникливою серйозністю проблеми наших днів”.
4 січня 1960 – загинув в автомобільній катастрофі.
Анкета роману (запишіть)
1. Історія створення роману 1941 р.—перші начерки, 1943 р.— перший варіант твору, 1947 р.— вийшов роман, збагачений життєвим досвідом автора, зокрема його участю у французькому Опорі.
2. Жанр: - роман-хроніка одної події /194.. /; роман-притча; - роман-пересторога
3. Композиція роману побудована у формі чіткого хронікального викладу подій, які подаються у їх послідовному часовому перебігу, розподіл частин твору приведений у відповідність до природного розподілу відрізків часу.
П'ять частин, з яких складається роман, майже точно розподілені за порами року і послідовно фіксують усі етапи наростання, загострення і спаду чумної епідемії. Навесні, в першій частині роману, чума вперше виявляє свої страшні знаки у місті. Літо, події якого охоплюють друга і третя частини роману,— це період невпинного наростання і катастрофічного загострення масштабів епідемії. Восени — у четвертій частині роману — показано, як поступово епідемія стабілізується, не зменшуючи, але й не збільшуючи кількість своїх щоденних жертв.
Нарешті, в п'ятій частині — на кінець грудня — епідемія поступово зійшла нанівець.
4. Тема: боротьба людської спільноти проти конкретного зла (за словами автора, «явний зміст «Чуми» — це боротьба європейського Опору проти фашизму»).
5. Проблематика: зло, абсурд у житті людини і добро; активне протистояння злу; відповідальність за власний вибір; моральність та аморальність; життя і смерть.
6. Місце подій. Місто Оран – «на перший погляд, тихе й мирне, звичайне; «мури у сірому попелі»; «сьогочасне, ні про що не здогадується»; «все потопає в болоті», бридке, брудне, безлике, не мальовниче,).
7. Розповідь у романі побудована у формі своєрідної хроніки, яка ведеться від особи оповідача і достатньо скрупульозна і послідовно фіксує усі етапи розгортання епідемії чуми і перипетії опору, який намагалися чинити цьому страшному лихові мешканці містечка. Хроніку веде лікар Бернар Ріє. Ріє у своїй оповіді намагається
бути об'єктивним і безстороннім свідком, що старанно протоколює події, які стосуються, переважно, життя міста загалом.
8. Система образів роману Камю «Чума»
- Два ідейно протиставлені табори. Герої, які поділяють авторську думку про необхідність боротьби з лихом, що спіткало місто – Ріє, Тарру, Рамбер і Гран
- Герої, у яких є своя, осібна думка про те, чим є або може бути для людини чума – Панлю і Коттар
Ідейні антагоністи: |
Персонажі другого плану — старий ядушник - «котячий дідок», слідчий Оттон, Кастель, мати доктора Ріє та інші, ідейна суть образів яких також визначає їх приналежність до одного з двох ідейно протиставлених таборів |
9. Три світи роману:
1) Реальний: епідемія чуми у місті Оран; опис боротьби оранців зі страшною хворобою
2) Алегоричний: за словами Камю, «явний зміст «Чуми» — це боротьба європейського Опору проти фашизму («коричнева чума»);
3) Філософський: боротьба зі всесвітнім злом.
Роман Камю – це "художня ілюстрація" до важливих положень філософії екзистенціалізму, насамперед — про необхідність морального вибору людиною свого шляху в умовах "межової ситуації". Саме вільний вибір, за словами Камю, створює особистість. Існувати — означає вибирати себе".
10. Екзистенціальні мотиви у творі: страх, безвихідь становища, відірваність від світу, абсурдність існування, межова ситуація
Немає коментарів:
Дописати коментар