6 клас. Українська література

 09.04.2020. Тема. Гумористичне й сатиричне зображення. Жанрова різноманітність гумористичних творів (анекдоти, байки, усмішки, гуморески, співомовки тощо). Роль гумору в житті українців.

ТЛ: гумор (повторення), сатира.

Подумайте !

• Чому і над чим сміється людина?

• Який буває сміх? (Доброзичливий, жорстокий, гострий, злий). Правильно, а тому серед комічного можна виокремити жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка) та сатира (байка)

• Які байкарі світової літератури вам відомі? (Езоп, І. Крилов, Жан де Лафонтен)

1. Роль гумору в житті українців

«Треба любити людину. Більше, ніж самого себе. Тільки тоді ти маєш право сміятися. І тоді людина разом з тобою буде сміятися... із себе, із своїх якихось хиб, недоліків», — так зазначав у своєму щоденни­ку Остап Вишня. І дійсно, сміятися треба вміти так, щоб не образити, не поранити людську душу, навіть говорячи про найнепривабливіші речі.

2. Жанрова різноманітність гумористичних творів.

 

   Серед комічного можна виокремити такі два основні жанрові різновиди – гумор (анекдот, усмішка, гумореска, співомовка) та сатиру (байка).

    Гумор – доброзичливий, жартівливий сміх, що допомагає виправити певні вади людського характеру, недоліків поведінки тощо.

    Сатира – гостре висміювання, критика чогось або когось, його поведінки.

Серед гумористичних творів широкою популярністю в українського народу користуються такі:

    Анекдот (від гр. aneсdotos — неопублікований) — жанр фольклору — коротка жартівлива розповідь про якийсь цікавий життєвий випадок з несподіваним і дотепним закінченням.

Наприклад: Пряма мова

— Що таке пряма мова? — запитує вчителька Василька.

— Ну, це коли людина про щось говорить відверто!

— Наприклад?

— Я не вивчив уроку.

    Байка — невеликий, здебільшого віршований повчально-гуморис­тичний чи сатиричний твір з алегоричним змістом, в якому людське життя відтворюється або в образах тварин, рослин і речей, або зве­дене до простих і умовних стосунків.

   Усмішка — різновид фейлетону та гуморески, введений в українську літературу Остапом Вишнею.

     Гумореска — невеликий віршований, прозовий чи драматичний твір з комічним сюжетом, відмінний від сатиричного твору легкою, жар­тівливою тональністю.

Гумореска Аркадія Музичука "Два Миколи"

На уроці два Миколи

Про майбутнє мріють:

— Я відразу після школи

В фермери повіюсь.

Цього я давно чекаю,

Хочу жить в достатку.

Продам м’ясо —

і придбаю

Тракторця спочатку.

Через рік на «мерседеса»

Зароблю спокійно.

Бо для фермера колеса —

Це завжди надійно.

Оженюся на Марічці,

 Будинок збудую...

 — Ну, тоді я стану слідчим

 І все... конфіскую.

   Співомовка — короткий віршований ліро-епічний твір, часто побудова­ний на якомусь народному анекдоті, приказці або казковому мотиві.

   Свиня свинею. Степан Руданський

Несе мужик у ночовках

Додому свячене:

Яйця, паску, і ковбаси,

Й порося печене.

І порося, як підсвинок,

Та ще й з хроном в роті.

Несе, бідний, та й спіткнувся

У самім болоті.

І схибнулись нові ночви,

Затряслось свячене,

І в болото покотилось

Порося печене.

Глянув мужик на болото,

Посвистав до лиха,

Одвернувся, набік плюнув

Та й промовив стиха:

«Та свиня таки свинею!

Правду кажуть люди:

Святи її, хрести її —

Все свинею буде!»

     Фейлетон — художньо-публіцистичний жанр літератури, в основі якого лежать реальні факти, зображені в сатиричному або гуморис­тичному плані.
 

3. Теорія літератури

  Запишіть у зошити визначення понять «алегорія», «мораль»; та особливості байки як лі­тературного жанру.

   Алегорія (гр. allegoria — іномовлення) — вид метафори: іномовне зо­браження предмета чи явищ через інші, подібні до них, з метою наоч-но показати їх суттєві риси. Використовується, як правило, у загадках, байках і відзначається загальновпізнавальним характером.

   Мораль — повчальна частина байки.

   Особливості байки:

а) розповідь про подію;

б) невелика кількість дійових осіб;

в) алегорична спрямованість;

г) повчальна значимість (мораль);

д) складається з двох частин: розповідної та повчальної.