15.10.2021 . Тема. Простий і складений присудок (іменний і дієслівний). Способи вираження присудка. Тире між підметом і присудком. Узгодження головних членів речення.
Слово вчителя.Присудок – головний член двоскладного речення, який означає дію, стан або ознаку предмета, названого підметом. Присудок відповідає на питання що робить підмет? що з ним робиться? який він є? хто він є? Наприклад: Тихі сосни до ранку шумлять, мою тугу виказують вітру.
Підмет і присудок залежні один від одного. При цьому присудок є основним носієм граматичного значення всього речення.
За структурою присудки бувають прості і складені.
Простий виражається дієсловом у формі дійсного, умовного чи наказового способу, а також інфінітивом: Хай любов’ю нашою святиться чарівна криничка-крижаниця.
Складений дієслівний присудок складається з інфінітива й допоміжного дієслова. Основним компонентом складеного дієслівного присудка виступає інфінітив (називає конкретну дію). Допоміжне дієслово передає граматичне значення способу, часу, особи, числа. У ролі допоміжних слів можуть бути:
– дієслова зі значенням початку, кінця, продовження дії (почати, стати, кинутися, перестати, зостатися, продовжувати тощо);
– дієслова зі значенням можливості, неможливості дії, прагнення, бажання (мусити, уміти, хотіти, треба, бажати, думати, любити тощо);
– прикметники типу радий, здатний, ладен, згоден тощо.
Складений іменний присудок складається з іменної частини (іменника, прикметника, дієприкметника, займенника, числівника) і дієслова-зв’язки. Іменна частина є носієм лексичного значення присудка, а дієслово-зв’язка – граматичного.
У ролі дієслова-зв’язки найчастіше вживаються слова бути, стати, становити, являти, називатися, вважатися, зватися, доводитися, лишаються, прикидатися тощо. До іменної частини можуть входити сполучники як, мов, точно та ін.: Ніч була ясна, я стежками біг (Д.Павличко).
Перегляньте відео за посиланням
https://www.youtube.com/watch?v=wqXdKmrgB0g
Виконайте вправи
1. Спишіть спочатку речення з простим присудком, а потім – зі складеним. Підкресліть граматичні основи, визначте, якими частинами мови вони виражені.
1. В українських родинах рушник завжди був серед найважливіших сімейних набутків (М. Чудна). 2. Першими козаками були мешканці прикордонних поселень (З. Стефанов). 3. Наш Довженко був найсучаснішою людиною серед митців кіно (Ю. Яновський).
2. Знайдіть серед поданих речень два зі складеним дієслівним присудком і два – зі складеним іменним.
1. Дідусь і дня не міг прожити без читання у свої сімдесят п’ять (О.Квітневий). 2. Я з першого погляду в Київ закоханий (І. Драч). 3. Семен зразу не може зважитись почати бесіду (М. Коцюбинський). 4. Обличчя її стало мов білий камінь (О. Гончар). 5. Два джмелі з самісінького ранку пораються коло квіток (П. Загребельний).
Слово вчителя.
Зв’язок підмета і присудка має деякі особливості:
– при підметі, вираженому сполученням кількісного або збірного числівника з іменником, присудок ставиться: в однині, якщо увагу зосереджено на кількості виконавців (п’ятеро учнів прийшло на репетицію), і в множині, якщо увагу зосереджено на назві виконавців (п’ятеро учнів прийшли на репетицію);
– якщо складений підмет означає часовий відрізок (вік людини, кількість років, годин), то присудок ставиться в однині: Минуло десять років;
– якщо до складеного підмета входить неозначено-кількісний чилівник (багато, мало, чимало, трохи) або іменник зі значенням кількості (десяток, сотня, частина, решта, половина, більшість), то присудок переважно має форму однини: Багато людей не змогло потрапити на концерт;
– якщо при складеному підметі стоїть означення у формі множини, то присудок ставиться переважно у формі множини: Оті два роки швидко минули.
Між групою підмета і групою присудка на місці пропущеної дієслівної зв’язки є може ставитись тире. Відсутність дієслова-зв’язки у вимові позначається паузою: Я – / громадянин України.
Опрацюйте таблицю
|
Тире ставиться обов’язково |
Тире не ставиться (або ставиться лише при логічно наголошеному підметі, за наявності паузи між підметом і присудком) |
|
Якщо підмет і присудок виражені іменниками в називному відмінку: Бджола – відома трудівниця. |
Якщо підмет виражений особовим займенником: Ми сірі гуси в хмарі. |
|
Якщо підмет і присудок виражені інфінітивами: Правдою дружити – щастя заслужити. |
Якщо підмет виражений словами це, то: То кремінь, а не чоловік. |
|
Якщо один із головних членів виражений інфінітивом, а інший – іменником у називному відмінку: Наше завдання – здобувати знання. |
Якщо присудок виражений прикметником, дієприкметником, порядковим числівником: Найдорожча пісня недоспівана.
|
|
Якщо підмет і присудок виражені числівниками: П’ять плюс два – сім. |
Якщо перед іменником-присудком є заперечна частка не: Серце не камінь. |
|
Якщо перед присудком є слова це, то, ось, значить: Поезія – це діло совісне. |
Якщо присудок має порівняльне значення: І новорічна ніч як казка. |
Вправа 3
Спишіть речення, розставте пропущені розділові знаки. Обгрунтуйте свій вибір.
Жити значить безперервно рухатися вперед. Історія це річка, що впадає у прогрес. Природа це художник мудрий та умілий. Звичаї, мова це ті найміцніші елементи, що об’єднують окремих людей в один народ, в одну націю. Поведінка це дзеркало, в якому кожен показує своє обличчя.
Підсумок уроку.
· Що становить граматичну основу речення?
· Які бувають присудки за будовою?
· Який присудок називається складеним дієслівним? складеним іменним?
· Що таке дієслово-зв’язка? Яка частина іменного присудка виражає його лексичне значення?
· Які розділові знаки можуть стояти між підметом і присудком?
· У яких випадках між підметом і присудком ставиться тире?
Немає коментарів:
Дописати коментар